www.sofiiv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 4 грудня 2020 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Софіївський район >> Новини
Порядок приватизації землі в Україні
Версія для друку Написати листа
Нормативна база

· Земельний кодекс України

· Закон України "Про землеустрій"

· Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

· Закон України "Про Державний земельний кадастр"

· Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"


Що це - приватизації землі?

Приватизація державного земельного фонду (приватизація землі) — передача громадянам України у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, будівництва житлового будинку і господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва.

Хто може звернутись

Конституцією України, а саме ст.. 14 зазанчено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Щодо відповіді на питання хто саме та у яких випадках має право на безкоштовне отримання землі, слід зазначити, що будь-який громадянин, який досяг 18-річного віку, має право на одержання ділянки із земель комунальної чи державної власності у свою приватну власність за наступних умов:

1. Якщо ділянка, яка підлягає приватизації, вже перебуває у використанні фіз. особи на підставі орендного договору або державного акту на постійне користування.

2. Якщо на земельній ділянці вже розташований будинок житлового призначення (або садовий будинок), який перебуває у приватній власності заявника і це право зареєстроване у ЄДР речових прав.

3. Коли громадянин побажав скористатися своїм конституційним правом – отримати безоплатно земельну ділянку, тобто "перевести" вільну ділянку з комунальної або ж державної власності в приватну – вперше.

      Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам:
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах відповідно до статті 121 Земельного Кодексу України:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Важливо! Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах вищезазначених норм провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ ).
Це означає, що Ви маєте право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення (згідно з переліком наведеним у ст. 121 ЗКУ).
Однак, якщо Ви отримали безоплатно земельну ділянку, наприклад, для індивідуального дачного будівництва у розмірі 0,07 гектара (законодавством закріплено максимально 0,10 гектара), Ви не зможете у майбутньому отримати решту (інші 0,03 гектара).
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Шляхи отримання інформації
Інформацію про вільні земельні ділянки можна отримати декількома шляхами.
Перший (неофіційний). Таку інформацію можна дізнатись самостійно, розпитавши про неї у власників ділянки, яка Вас зацікавила, або пошукати її в Інтернеті. Ви можете також переглянути генеральний план Вашого міста (наприклад, генеральний план м. Кривий Ріг, смт Широке). Крім того, для пошуку можна також використати Публічну кадастрову карту України, Google maps тощо.
Публічна кадастрова карта містить величезний об’єм інформації: цифрова карта України, кордон України, межі областей, межі районів, межі населених пунктів, індексно-кадастрові карти, земельні ділянки та їх межі, кадастровий номер ділянки, форма власності, цільове призначення, площа, а також карта ґрунтів України.
Другий (офіційний). Надіслати запит про надання публічної інформації до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Запитувати необхідно інформацію про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані під забудову або для іншого цільового використання згідно з ст. 121 Земельного кодексу України.

Корисні поради


    1. Перед тим, як запитувати інформацію про вільні земельні ділянки, рекомендується визначитись із майбутнім цільовим призначення такої ділянки. Це спростить Вам пошук.

    2. У запиті зробіть посилання на ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та процитуйте її: «Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах».
    3. У випадку звернення до Держгеокадастру, рекомендується зробити посилання на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, акцентуючи увагу на тому, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

    4. У запиті можна зазначити, що Вас цікавить земельна ділянка у такому-то населеному пункті (місті, селищі, районі тощо), зазначити орієнтовну площу ділянки, вказати і описати об’єкти, які межують із ділянкою.

    5. За наявності, слід додати до запиту графічні матеріали (викопіювання, плани, креслення, схеми, тощо). Запитувати варто НЕ конкретне місце розташування ділянки, а територію чи місцевість, де б Ви бажали її отримати.

    6. Щоб уникнути безпідставних поборів, пам’ятайте, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація на запит надається безкоштовно, але у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Куди скаржитися
У разі, якщо Вам відмовляють у наданні інформації про вільні земельні ділянки на підставі того, що така інформація ще не внесена до земельних кадастрів, таку відмову слід оскаржити. Для цього варто ознайомитися із практичним посібником: «Як оскаржити порушення права на доступ до публічної інформації».
Слід зазначити, що міські ради у відповіді на запит про вільні земельні ділянки, часто дають відписки. І варіантів таких відписок багато. У такому разі можна попробувати самостійно знайти вільну земельну ділянку в бажаній місцевості.
Якщо Ви маєте бажання, час і достатні юридичні знання для звернення до суду, то можете самостійно розшукати земельну ділянку в натурі, на місцевості, а також за допомогою інтернет-карт, які вказані вище. В якості графічних матеріалів, на яких будете зазначати бажане місце розташування земельної ділянки, можна надати викопіювання з карт в Інтернеті (наприклад, Google maps). Перевірити, чи вільна бажана земельна ділянка, можна в Публічній кадастровій карті.
Ви маєте право отримати плани зонування, інші картографічні документи. Для цього треба звернутися з письмовим запитом на отримання публічної інформації до сільської ради або до районного управління Держгеокадастру. Якщо ви не отримаєте відповіді протягом п’яти робочих днів (плюс час на поштовий пробіг), ви маєте право подати скаргу і вимагати надання відповіді.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Варто знати
Пленум Вищого адміністративного суду України ухвалив Постанову від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації». В п. 2.3 Постанови зазначено наступне: «Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади з питань земельних відносин (Держгеокадастр) та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
З огляду на зазначені норми передусім саме ці органи згідно з їхньою компетенцією зобов’язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні….»
З огляду на наведене, звертатися до вказаних органів з вимогою про надання відповідної інформації доцільно. Інакше – звертатися до адміністративного суду, який повинен, посилаючись на Постанову Пленуму ВАСУ, зобов’язати вказані органи надати інформацію.
Інформаційно
Куди звертатися далі?

    · до місцевої ради (якщо питання стосується земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах)

    · до районної держадміністрації (якщо питання стосується земель державної власності поза межами населених пунктів)

    · до Головного управління Держгеокадастру в області (якщо питання стосується земель для ведення особистого селянського господарства або садівництва державної власності поза межами населених пунктів).


Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗКУ, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання Ви повинні додати:


    · графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, наприклад, викопіювання з кадастрової карти;

    · у випадку вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, - погодження землекористувача;

    · у випадку надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, - документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі;

    · копію паспорта та ідентифікаційного номера.


Увага! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, в тому числі довідки з земельного кадастру про те, що раніше Ви не реалізовували своє право на безоплатне отримання земельної ділянки.

Виготовлення графічних матеріалів
Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються Держгеокадастром, встановлені постановою КМУ від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг».
Але очікувати на таке викопіювання доведеться до місяця. І за цей час земельна ділянка, якщо вона є «цікавою», вже буде кимось зайнята. Тому бажано робити вказані викопіювання в приватній фірмі або самостійно – за допомогою Google maps та Публічної кадастрової карти.

Заяву можна подати щодо земельних ділянок кожного виду цільового призначення.
В ч. 7 ст. 118 ЗК України зазначається, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень визначених цим Кодексом, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови (ч. 7 ст. 118 ЗКУ) у наданні такого дозволу може бути ЛИШЕ невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:


    · законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів,

    · генеральних планів населених пунктів,

    · іншої містобудівної документації,

    · схем землеустрою,

    · техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць,

    · проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.


Розробка проекту землеустрою
Після отримання дозволу, Вам необхідно замовити розроблення проекту землеустрою.

Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою.
Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру. З таким переліком Ви можете ознайомитись тут.
У разі відсутності сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатись недійсним і державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливо.
Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт!
З Типовим договором про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Ви можете ознайомитись тут.

Погодження проекту землеустрою
Проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру відповідно до ст. 1861 ЗКУ.
У разі місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об’єкта будівництва, необхідне також погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Згадані органи зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту чи копії проекту землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.
Увага! Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 5-7 ст. 1861 ЗКУ ).
Зауважте, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, а також проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Вичерпний перелік документів до проекту землеустрою визначений статтею 50 Закону України "Про землеустрій":


    · завдання на розроблення проекту землеустрою;

    · пояснювальну записку;

    · копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

    · рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

    · письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

    · довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

    · матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

    · відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

    · копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

    · розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

    · розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

    · акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

    · акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

    · перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

    · викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

    · кадастровий план земельної ділянки;

    · матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

    · матеріали погодження проекту землеустрою.


Тільки у разі, якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою підлягає обов’язковій експертизі, яка проводиться Держгеокадастром.
Для погодження проекту землеустрою Ви можете також звернутись до Центру надання адміністративних послуг Вашого регіону.

Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі
Для подальшої реєстрації Вашої земельної ділянки Ви можете звернутись до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки як самостійно або уповноважити на це землевпорядну організацію (зазначивши це у договорі).
До заяви за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, додається:


    · оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи),

    · документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.


Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Строк розгляду заяви складає 14 днів.
Державний кадастровий реєстратор перевіряє вірність складення документів, визначає чи межі нової ділянки не порушують меж вже існуючих зареєстрованих ділянок, - та реєструє Вашу земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Плата за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання відомостей з кадастру (ст. 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»)
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються безоплатно. За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
Надання відомостей з Державного земельного кадастру за зверненням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється безоплатно.

Затвердження проекту землеустрою
Наступний крок – це затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Для цього Ви повинні подати відповідне клопотання з погодженим проектом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку до місцевої ради (якщо земельна ділянка у межах населеного пункту) або до місцевої державної адміністрації (якщо ні).
Вказані органи затверджують проект землеустрою.
Наступним кроком буде звернення до відповідного місцевого управління державної реєстрації територіального управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на обрану Вами земельну ділянку.

Прийняття рішення про безоплатну передачу земельної ділянки
Після здійснення вказаної вище реєстрації місцева рада чи державна адміністрація приймають рішення про безоплатну передачу земельної ділянки з державної чи комунальної власності у Вашу власність.
У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.

Реєстрація вашого права власності на земельну ділянку
Останній крок – це державна реєстрація права власності тепер вже майже Вашої земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Для цього Вам необхідно подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .
Таку заяву можна подати:

    · безпосередньо до місцевого управління державної реєстрації територіального управління юстиції, яке здійснює таку реєстрацію;

    · або до державного кадастрового реєстратора, який передасть її до Державної реєстраційної служби.


Також Ви можете скористатись послугами Центрів надання адміністративних послуг.

До заяви додаються:


    · копія Вашого паспорту та ідентифікаційного коду,

    · засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;

    · витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

    · документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.


Строк розгляду заяви - 5 робочих днів (ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Виключний перелік підстав відмови у реєстрації зазначений у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених згаданим Законом, заборонена.
Потім в разі необхідності ви можете отримати інформацію з Державного реєстру – в паперовому або електронному вигляді (через офіційний сайт Міністерства юстиції України). Розмір плати за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

за надання інформації у паперовій формі - 0,025 розміру мінімальної заробітної плати;

за надання інформації в електронній формі - 0,0125 розміру мінімальної заробітної плати

Відповідальність
Пам’ятайте, що будь-яке вимагання додаткових коштів, не передбачених законодавством, заборонено і розцінюється як злочин.

За вимагання неправомірної вигоди (хабара) передбачена кримінальна відповідальність (ст. 368 Кримінального кодексу України).
Кримінальна відповідальність передбачене не лише для чиновника, який вимагає хабар, але й для громадянина, який його пропонує чи дає (ст. 369 КК України).
Якщо від Вас вимагають гроші, варто повідомити про це правоохоронні органи. Ви маєте право подати заяву із зазначенням конкретних фактів вимагання коштів. На підставі такої заяви можуть порушити кримінальну справу. Якщо громадянин добровільно повідомляє про вимагання у нього хабара – він звільняється від кримінальної відповідальності.

Якщо вам відмовили
В разі, якщо місцева рада відмовить у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цю відмову можна оскаржити до місцевого суду. Оскаржувати рішення необхідно в порядку визначеному в Кодексі адміністративного судочинства України.

Для захисту прав та представництва своїх інтересів громадяни мають право: скористатися державною правовою допомогою, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу». На юридичні консультації, роз’яснення, правову інформацію та допомогу у складанні не процесуальних документів мають право УСІ.

Певні категорії мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Так,

відповідно до ст.14 Закону «Про безоплатну правову допомогу» власники землі із сільської місцевості мають право призначення правника за рахунок держави. Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103. Також таке право мають ветерани війни, ВПО, особи, чий дохід не перевищує 2-х прожиткових мінімумів, особи з інвалідністю, якщо їхня пенсія не перевищує 2-х прожиткових мінімумів для непрацездатних, викривачі корупції, діти, особи, постраждалі від домашнього насильства тощо.

Криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та наші окремі відділи, бюро правової допомоги, працюють з понеділка по п'ятницю, з 8.00 до 17.00 без перерв, у п'ятницю - до 15.45.

Наші адреси:
м.Кривий Ріг: вул.Качалова, 2,
тел.098-040-83-70;
вул.Героїв АТО, 30, каб.102
тел.097- 139-88-57;
вул.Станіслава Конткевича, 37,
тел.067-276-54-76;
пр.Перемоги, 33а (ж-м Інгулець),
тел.097-531-65-81;
м.Жовті Води, бульв.Свободи, 62
тел. 050-505-28-33;
м.П'ятихатки, вул.Пушкіна, 107,
тел.096-188-55-43;
м.Апостолове, вул.Центральна, 63,
тел.068-208-50-52;
смт.Софіївка, вул.Карпенка, 20, каб.7
тел.097-495-83-16.



Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор