Софіївський район
www.sofiiv-rn.dp.gov.ua


Не дивлячись на те, що на надворі ХХІ сторіччя, статистика фактів насильства по відношенню до жінок є доволі невтішною.

І хоча сьогодні в державі розгорнута широка соціальна інформаційна кампанія стосовно розголосу існуючої проблеми, в більшості випадків жінки – жертви насилля не дуже поспішають винести на розгляд широкого загалу приховану від сторонніх очей жорстокість. Офіційна статистика відображає лише верхівку айсберга. Люди не поспішають до правоохоронних органів у таких випадках – мовляв, чого сміття з хати виносити?
Більшість випадків насилля над жінками відбувається, як це не сумно, в сім’ї. І тут мова йде не тільки про фізичне насилля, а й його латентні форми:сексуальне, фінансове, психологічне, вербальне. Домашнє насильство носить прихований характер, тому що ані жертви, ані їхні кривдники неготові розказати про проблему сім’ї за її межами.
Насильство не завжди можна побачити, бо воно ретельно приховане «пасивними жертвами» від сторонніх очей за страхом і відчуттям провини. Але воно завжди є наслідком гендерної дискримінації.
Насильство в сім’ї, незважаючи на те, є воно фізичним, економічним, сексуальним чи психологічним, є одним з найбільших порушень прав людини – права на життя, фізичну та психологічну недоторканість.
В результаті жорстокого поводження та домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу, а іноді й життя.
Тому завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства – вселити в них надію, що вихід є.
Починаючи із 1981 року, жінки – активістки всього світу, 25 листопада щороку відзначають як день боротьби проти насилля. У 1999 році Генасамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем за ліквідацію насилля по відношенню до жінок.
Історичною передумовою означеної дати стала подія, що відбулася в 1961 році в Домініканській республіці. Тоді за наказом диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабал, політичні активістки. З того часу активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою.
Подолання проблем гендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримириме ставлення до цього явища.
Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства. Кожен з нас має сказати «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.
З 25 листопада до 10 грудня у всіх регіонах України проходить акція «16 днів проти насильства». Акція ініційована в 1991 році Центром жіночого Глобального Лідерства. Дати її початку і закінчення створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства щодо жінок і захисту прав людини. Мета акції – привернути увагу громадськості до проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.
Шістнадцятиденний період акції охоплює такі важливі акції охоплює такі важливі дати:
25 листопада - Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства по відношенню до жінок, присвячений сестрам Мірабал, які були жорстоко вбиті під час диктатури Трухильо у Домініканській республіці у 1960 році;
26 листопада – Всесвітній день інформації;
1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день інвалідів;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – річниця інциденту в Монреалі, коли 14 жінок – студенток були вбиті злочинцем лише через те, що «вони були феміністками»;
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини;
10 грудня – День прав людини, коли уряди країн –членів ООН 10 грудня 1948 року визнали права людини «на життя, свободу та недоторканість особи для всіх без винятків», підписавши Загальну декларацію прав людини.
Основними завданнями акції є:

    - привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
    - активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок в Україні;
    - проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.
Коментар до статті 126 – 1 ККУ – Домашнє насильство


Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -

Карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, бо арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
_____________________________________________________________________

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є здоров’я особи. Додатковим факультативним його об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканість.
2. Об’єктивна сторона – фізичне, психологічне або економічне насильство. Окрім того, законодавець вказує, що такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

В статті визначення домашньому насильству надано через призму інших видів насильства: фізичного, психологічного або економічного насильства.

Насильство – застосування сили до кого-небудь; примусовий вплив на когось, щось.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси,стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень
насильницького характеру.

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої
особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе абр завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Тобто в статті 126-1 застосовуються поняття, визначення яких дано в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Однак, протиставляючи поняття «домашнє насильство» в статті 126-1 та у Законі, в першому випадку не має такої складової як «сексуальне насильство».

Отже, складовими об’єктивної сторони є фізичне, психологічне або економічне за виключенням сексуального насильства.

3. Суб’єкт злочину – спеціальний – член подружжя чи колишнього подружжя або інша особа, яка перебуває у сімейних або близьких відносинах.

Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Близькі особи – особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також – незалежно від зазначених умов – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

4. Суб’єктивна сторона характеризується умислом. Окрім того законодавець підкреслив, що для наявності складу злочину умисел повинен бути систематичним.

Однак «систематичність» характеризує діяння як таке, що було вчинено три і більше разів. Окрім того, всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані.