www.sofiiv-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА П'ятниця, 29 березня 2024 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Софіївський район >> Новини
Україна – ЄС: реалії та перспективи співпраці
Версія для друку Написати листа
Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. На сьогодні в рамках угоди визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС:
          · енергетика
          · торгівля та інвестиції
          · юстиція та внутрішні справи
          · наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу
          · охорона навколишнього середовища
          · транспортна сфера
          · транскордонне співробітництво
          · співпраця у сфері науки, технологій та космосу.
Партнерський діалог Україна - ЄС розвивається під час проведення щорічних засідань Самміту Україна - ЄС за участю Президента України; Ради з питань співробітництва за участю Прем'єр-міністра України; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.
Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України. Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами Угоди про партнерство та співробітництво та опрацюванні Плану дій в рамках Європейської політики сусідства. Україна виходить з того, що реалізація зазначеного документа має сприяти посиленню співпраці між Україною та ЄС в умовах розширення, створити необхідні умови для переходу в майбутньому до якісно нового рівня відносин з ЄС. Залишаючись поза межами Євросоюзу, Україна успішно асоціюється з процесом здійснення спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО).
Європейський Союз визнає також важливу роль України у забезпеченні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий промислово-технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення нашої держави до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС.
Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом. З року в рік стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі іноземні інвестиції з країн ЄС в українську економіку. На сьогодні ЄС є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України у світі (на країн-членів ЄС у 2011 році припадало 26,9% експорту та 32,7% імпорту України).
Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією, реадмісії, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, здійснює активне реформування прикордонного менеджменту, міграційно-візової політики та відповідної правової бази.
В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській станції.
Своє головне завдання Україна на сьогоднішньому етапі вбачає в утвердженні європейських цінностей і стандартів в політиці, економіці, соціальній сфері. У цьому - запорука суспільної стабільності і сталого розвитку нашої держави.
Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому до складу Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.
Європейська політика сусідства, «Східне партнерство»

Влітку 2004 року Європейський Союз започаткував реалізацію Європейської політики сусідства, яка охопила східне та південне коло сусідніх з ЄС країн. Усвідомлення неадекватності ЄПС та жорстка позиція України щодо її неприйнятності (передусім через її позиціонування як альтернативи політиці розширення) сприяли тому, що всередині ЄС почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу в стосунках з ЄС, про що свідчить ініційована навесні 2008 року Польщею та Швецією зовнішньополітична ініціатива «Східне партнерство», установчий самміт якої відбувся 7 травня 2009 р. в м. Прага.
На відміну від Європейської політики сусідства, «Східне партнерство» є доповненням до двостороннього формату відносин між ЄС та державами-партнерами. У випадку України такі двосторонні відносини з ЄС є більш амбітними за «Східне партнерство» у ключових сферах. Разом з цим, особливий інтерес для України становлять такі елементи «Східного партнерства»:
- програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (в рамках двостороннього виміру «Східного партнерства»);
- сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вирівнювання Європейського Союзу (в рамках двостороннього виміру «Східного партнерства»);
- створення інтегрованої системи управління кордонами згідно зі стандартами ЄС (у контексті реалізації відповідної багатосторонньої ініціативи-флагмана в рамках тематичної платформи «Демократія, належне врядування та стабільність»);
- поглиблення інтеграції у сфері енергетичної безпеки (в рамках діяльності багатосторонньої тематичної платформи «Енергетична безпека» і реалізації енергетичних ініціатив-флагманів).
Європейський Союз до 2014 року у рамках ініціативи «Східне партнерство» попередньо планує виділити на розвиток двостороннього співробітництва з Україною майже 600 мільйонів євро, що становить половину всіх зарезервованих на двосторонню співпрацю для шести держав-учасниць цієї програми коштів на зазначений період. Європейська комісія зарезервувала на проекти в Україні у 2012 році - 154 мільйони євро, а у 2013 році - 180 мільйони євро.
Переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Ключовим питанням порядку денного відносин Україна – ЄС залишається переговорний процес стосовно укладення Угоди про асоціацію на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом. Невід’ємною складовою майбутньої Угоди про асоціацію стануть положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Порівняно з Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, Угода про асоціацію є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, які кілька років тому уклали з ЄС угоди про стабілізацію та асоціацію.
У тексті Спільної заяви за результатами Паризького самміту лідери України та ЄС закріпили домовленість про те, що нова посилена угода між Європейським Союзом і Україною буде Угодою про асоціацію (Association Agreement), яка „...залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС...”. Було визнано також, що „...Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності...”. Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір.
В основі політичної асоціації – зближення позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна - ЄС на основі чотирьох свобод, спрямованої на поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.
Створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Розділ про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі є невід’ємною складовою майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Офіційні переговори щодо створення зони вільної торгівлі розпочалися 18 лютого 2008 р. Передумовою цього став вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ).
20 жовтня 2011 року на конференції в Європарламенті комісар ЄС з питань торгівлі Карел Де Гухт і перший віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв узгодили основні параметри Угоди про асоціацію, в частині створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Положення про зону вільної торгівлі визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.
Всеохоплююча зона вільної торгівлі передбачатиме лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу, а також поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі тощо).
При цьому, наповнення майбутньої зони вільної торгівлі має спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони і яка не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу.
Таким чином, йдеться про зону, яка матиме не преференційний, а інтеграційний характер. Результатом її створення має стати взаємовигідне відкриття відповідних ринків за умови відповідності національної продукції специфічним вимогам ЄС. Тому, головним завданням України у цьому контексті буде здійснення комплексу реформ, спрямованих на приведення українського законодавства у відповідних сферах та галузях економіки у відповідність до норм ЄС.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор